шкільного методичного об’єднання
вчителів суспільно-гуманітарних предметів
ЗО «Рафалівського Петропавлівського ліцею»
на 2021-2022 навчальний рік
Керівник – Римарчук О. О,
вчитель зарубіжної літератури,
спеціаліст вищої категорії,
старший учитель
2021р.
Проблема, над якою працює навчальний заклад
«ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА ЯК УМОВА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ФОРМУВАННІ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ»
Завдання:
● Підвищення рівня професійної майстерності вчителів через організацію самоосвітньої діяльності, курсову перепідготовку, атестацію, вивчення та впровадження перспективного педагогічного досвіду колег, участь у конференціях, семінарах, кункурсах педагогічної майстерності в умовах змішаної системи навчання.
● Реалізація компетентнісно орієнтованого підходу шляхом використання інноваційних технологій навчання.
● Інтенсифікація навчально-виховного процесу засобами ІКТ, зокрема освоєння та використання платформ для організації дистанційного навчання.
● Формування ключових та предметних компетентностей учнів, передбачених новими Державними стандартами.
● Визначення напрямків роботи з обдарованими та здібними учнями з метою їх підготовки до участі у Всеукраїнських учнівських олімпіадах, конкурсах, змаганнях.
● Адаптування форм і методів роботи в умовах інклюзивної освіти.
● Упровадження моніторингу сформованості компетентностей учнів з метою відстеження динаміки їх навчальних досягнень та своєчасної корекції знань.
ВСТУП
Протягом 2020-2021 н.р. методичне об’єднання вчителів суспільно-гуманітарних предметів працювала над реалізацією науково-методичної проблеми «ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА ЯК УМОВА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ФОРМУВАННІ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ».
Основною метою роботи МО стало впровадження концепції нової української школи; формування творчого, професійно компетентного вчителя; формування ключових та предметних компетентностей здобувачів освіти, здатного до усвідомленого вибору сфер його подальшої успішної життєдіяльності.
Робота МО сприяла підвищенню професійного рівня кожного вчителя. Реалізація компетентнісного підходу в навчально-виховному процесі здійснювалася шляхом вивчення науково-теоретичних питань, презентації педагогічних знахідок, набутків, широкого впровадження інноваційних педагогічних технологій усіма вчителями, зокрема ІКТ, тестових технологій, елементів інтерактивних технологій, технології розвитку критичного мислення та проблемно-пошукової діяльності. Посилилася увага до пошуків ефективних форм та методів роботи, спрямованих на реалізацію концепції Нової української школи, формування ключових компетентностей, мовних та читацьких умінь і навичок, культури мовлення, розвитку творчих здібностей школярів, їх пізнавальних інтересів, формування активної громадянської позиції. Це використання проблемно-пошукових методів (Бабік Н. П.), інтегрованого навчання (Шух Н. М.), методів розвитку критичного мислення (Романюк А. О.), інформаційно-комунікаційних технологій (Римарчук О. О.). З метою підвищення мотивації до навчання та розвитку пізнавальної діяльності учнів різного рівня знань усі члени МО реалізують індивідуально-диференційований підхід.
Особливістю 2020-2021 н.р. стала організація дистанційного навчання у зв’язку з карантинними заходами, пов’язаними з COVID-19. Тому першочерговим завданням членів МО стало обговорення ключових питань щодо впровадження технології дистанційного навчання. А саме:
1. Вивчення Положення про дистанційне навчання.
2. Вивчення й освоєння технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.
3. Використання різних форм дистанційної комунікації між учасниками освітнього процесу (соціальних мереж, сайтів, блогів, відеоуроків тощо).
4. Ознайомлення й використання програм для перевірки знань (тестування).
5. Використання хмарних сервісів: Google Classroom, Google Forms, Zoom, MEET тощо.
З метою забезпечення якості навчально-виховного процесу вчителі проводили онлайн-уроки з учнями за допомогою дистанційних технологій навчання, використовували різні платформи та вебсервіси: Google Classroom, Zoom, Viber, Learningapps, Learning.ua, Padlet, BeSmarte, НаУрок та інші, що дало можливість охопити дистанційним навчанням 100% учнів.
Участь учителів у методичних заходах сприяла організації роботи над вивченням та впровадженням компетентнісного підходу в навчально-виховний процес, реалізації науково-методичної проблеми, роботи з вивчення, узагальнення та впровадження перспективного досвіду, розповсюдження власного досвіду роботи.
Протягом 2020-2021 н.р. вчителі проводили позаурочну роботу з обдарованими учнями з метою підготовки до олімпіад та конкурсів, індивідуальні заняття з резервною групою учнів. Вчителі української мови та літератури Романюк А.О, Шух Н. М. в рамках тижня української мови провели дні української писемності й мови, Шевченківський тиждень, заходи до 150-річчя від дня народження Лесі Українки; вчитель зарубіжної літератури Римарчук О. О. провела тиждень зарубіжної літератури. Крім цього, вчителем історії Бабік Н. П. організовано відзначення пам’ятних дат (вшанування жертв Голодомору, трагедія битви під Крутами,Ю День Гідності та Свободи, День пам’яті та примирення), Дня рідної мови, Дня слов’янської писемності – учителями української мови та літератури, зарубіжної літератури.
Аналіз результатів позакласної та позаурочної роботи свідчить про ефективний підхід членів МО до цієї роботи.
У 2021-2022 н.р. МО вчителів суспільно-гуманітарних предметів продовжують роботу над проблемою: «ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПЕДАГОГА ЯК УМОВА ВСЕБІЧНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ФОРМУВАННІ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ»
З цією метою визначає такі завдання:
1. Продовжити теоретичне вивчення основних положень концепції Нової української школи.
2. Забезпечити підвищення професійної компетентності педагогів відповідно до вимог Концепції НУШ, оволодіння сучасними практиками, формами й методами роботи на засадах інноваційних освітніх підходів.
3. У процесі взаємовідвідування уроків вивчати і впроваджувати в практику елементи перспективного досвіду членів МО.
4. Спрямувати роботу на забезпечення якісного рівня викладання предметів суспільно-гуманітарного циклу, формування в учнів ключових і предметних компетентностей, виховання активної життєвої громадянської позиції шляхом використання інноваційних форм і методів.
5. Створити умови для вироблення в учнів уміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційно-комунікаційному сучасному просторі, застосовувати здобуті знання, практичні навички у житті.
6. Створити умови для розвитку інтелектуально-пізнавальних компетентностей учнів шляхом залучення до різноманітних видів творчої діяльності.
7. Забезпечити індивідуально-диференційований підхід у роботі з обдарованими дітьми, резервною групою та учнями, які мають низький рівень знань з предмета.
8. Адаптувати форми і методи навчання в умовах інклюзивної та дистанційної освіти.
ВІДОМОСТІ ПРО ЧЛЕНІВ МЕТОДИЧНОГО ОБ’ЄДНААННЯ ВЧИТЕЛІВ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНИХ ПРЕДМЕТІВ
Всього вчителів 7
Освіта:
Вища 5
Середня спеціальна -
Відомості за категоріями:
Спеціаліст вищої кваліфікаційної категорії -5
Спеціаліст І кваліфікаційної категорії -1
Спеціаліст ІІ кваліфікаційної категорії - 1
Спеціаліст -
Звання:
Учитель-методист -
Старший учитель -4
№ п/п | Прізвище, ім’я, по батькові вчителя | Освіта | Катего- рія, педаго- гічне звання | Педагогічний стаж роботи | Дата Курсо вої пере- підго -товки | Рік остан -ньої атестації | Тема самоосвіт- ньої роботи | |
Що і коли закінчив | Спеціаль-ність за дипломом | |||||||
1 | Білічук Антоніна Тихонівна | Луцький державний педагогіч- ний інститут ім..Л.Укра- їнки, 1991 | Вчитель російської мови та літератури середньої школи | Вища, старший учитель | 30р. | 2021р. | 2019 | Використання методів і прийомів особистісно-зорієнтованого навчання на уроках української мови та літератури та зарубіжної літератури. Розвиток читацьких здібностей |
2 | Римарчук Олена Олександрівна | РДПІ, 1997 | Вчитель української мови і літератури, зарубіжної літератури | Вища, старший учитель | 20р. | 2021р. | 2019 | Формування компетностей особистості на основі використання традиційних та інноваційних технологій через інтегровану систему навчання |
3 | Бабік Неля Петрівна | КУ ім..Т.Шев -ченка, 2005 | Історик, викладач історії та правознавства | Вища, старший учитель | 22р. | 2021р. | 2019 | Підвищення ефективності уроку через використан- ня новітніх технологій з метою створення оптимальної умов для соціалізації учнів |
4 | Шух Наталія Миколаївна | ЛДУ ім.І. Франка, 1995 | Викладач українсь -кої мови та літератури | Вища, стар- ший учитель | 26р. | 2021р. | 2019 | Застосуван -ня інтерактив -ної роботи як однієї з форм особистісно зорієнтованого навчання на уроках української мови та літератури |
5 | Романюк Аліса Олегівна | РДПІ, 1998 | Вчитель української мови та літерату -ри, народозна-вства | Вища | 23 | 2021р. | 2019 | Розвиток і збагачення мовлення учнів за допомогою інтерактив- них форм роботи на уроці |
6 | Килюшик Оксана Володимирівна | РДГУ, 2010 | Вчитель україн- ської мови та літератури, зарубіжної літератури, історії | ІІ | 10 | 2021 | 2017 | Національно-патріотичне виховання на уроках української мови та літератури |
7 | Шмига Людмила Володимирівна | РДГУ, 2008 | Вчитель української мови та літератури, зарубіжної літератури. Історії | І | 17 | 2021 | 2016 | Реалізація компетентнісного підходу на уроках української мови і літератури та історії |
Голова МО Римарчук О. О
ЗАСІДАННЯ №1 серпень 2021
Круглий стіл. Аналіз роботи методичної комісії за 2020-2021 н. р. та основні завдання на 2021-2022 н.р.
№ | Питання для обговорення | Відповідальний за підготовку | Форма узагальнення |
1 | Аналіз роботи методичної комісії за 2020-2021 н. р. та основні завдання на новий навчальний рік. Затвердження плану роботи на 2021-2022 н. р. | Голова МО | План роботи |
2 | Вивчення інструктивно – методичних рекомендацій щодо викладання предметів суспільно-гуманітарного циклу. | Члени МО | Методичні рекомендації |
3 | Про календарно – тематичне та поурочне планування уроків української мови та літератури, зарубіжної літератури, історії в 5-11 класах. | Заст.дир.з НВР, вчителі-предметники | Календарні плани |
4 | Про організацію інклюзивного навчання. | Заст.дир.з НВР, вчителі-предметники | Планування |
5 | Про дотримання єдиного орфографічного режиму, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів. | Голова МО | Критерії оцінювання, методичні рекомендації |
6 | Про результати ДПА, ЗНО з української мови та літератури, історії в 11 кл. | Заст..дир.з НВР | Рекомендації |
7 | Організація самоосвіти вчителів, затвердження науково-методичних проблем. | Члени МО | Аналіз |
8 | Про готовність кабінетів до нового навчального року. | Члени МО | Аналіз |
9 | Про особливості організації роботи з обдарованими учнями. Коригування бази даних. | Заст..дир.з НВР, вчителі – предметними | База даних на обдарованих дітей |
10 | Вибори голови МО і секретаря. | Голова МО | Наказ |
| Робота між засіданнями |
|
|
1 | Розробити заходи щодо підвищення рівня навчальних досягнень учнів 5-11 кл. | Вчителі-предметники | Моніторинг навчальних досягнень учнів |
2 | Провести предметні тижні за графіком.
| Вчителі-предметники | План роботи, аналіз |
3 | Розробити завдання для І (шкільного) етапу олімпіад, провести шкільні олімпіади та взяти участь у районних. | Вчителі-предметники | Завдання, Звіти, заявка |
4 | Провести І (шкільний) етап та взяти участь у ІІ (районному) етапі Міжнародного конкурсу з української мови ім. П. Яцика. | Вчителі укр..мови та літ. | Звіти, заявка |
5 | Провести І (шкільний) етап та взяти участь у ІІ (районному) етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т.Г.Шевченка. | Вчителі укр.мови та літ. | Звіти, заявка |
6 | Розробити календар пам᾽ятних дат на 2021-2022 н.р. та організувати їх відзначення. | Вчителі-предметники | Аналіз |
ЗАСІДАННЯ №2 грудень 2021
Методичний діалог. «Розвиток інтелектуальних здібностей учнів як засіб формування навчально-пізнавальної компетентності».
№ | Питання для обговорення | Відповідальний за підготовку | Форма Узагальнення |
1 | Розвиток інтелектуальних здібностей учнів як засіб формування успішної особистості. http://dspu.edu.ua/sites/youngsc/AQGS/2013_6-2/pedagogy/141-147.pdf | Вч.укр.мови та літ. Шух Н. М. | Презентація |
2 | Формування навчально-пізнавальної компетентності через інтегровану систему навчання. https://naurok.com.ua/prezentaciya-klyuchovi-kompetentnosti-uchniv-130411.html https://naurok.com.ua/prezentaciya-klyuchovi-kompetentnosti-uchniv-130411.html
http://www.myshared.ru/slide/1397297/
http://nvk5.at.ua/Foto/pliaseckais/almanakh-integrativnij_ta_kompetentnisnij_pidkhid_.pdf
http://rudenkomikolaivna.blogspot.com/p/blog-page_4.html
http://koippo.in.ua/arhiv/druk/kravch_.pdf
| Вч.історії Бабік Н. П. | Презентація |
3 | Застосування дидактичного матеріалу з метою формування інтелектуально-пізнавальної компетентності учнів. | Члени МО | Презентація дидактичних матеріалів |
4 | Про підсумки проведення І (шкільного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад та підсумки у ІІ (районному) етапі. | Заст..дир.з НВР | Аналіз |
5 | Про проведення семестрових контрольних робіт та підсумкових уроків за І семестр 2021-2022 н.р. з метою визначення рівня сформованості предметних компетентностей учнів. | Голова МО | Тексти КР |
6 | Звіт про проходження курсової перепідготовки. | Члени МО | Аналіз |
| Робота між засіданнями |
|
|
1 | З метою формування інтелектуально-пізнавальної компетентності учнів поповнити дидактичні матеріали до уроків. | Вчителі-предметники | Дидактичні матеріали |
2 | Провести відкриті уроки за графіком. | Вчителі-предметники | Аналіз |
3 | Перевірити зошити із зарубіжної літератури: дотримання критеріїв оцінювання, єдиного орфографічного режиму.
| Вчителі-предметники | Аналіз |
4 | Опрацювати фахову літературу з питань самоосвіти. | Вчителі-предметники | Картотека ППД |
ЗАСІДАННЯ №3 січень 2022
Педагогічна майстерня. «Використання інноваційних технологій як шлях до формування ключових і предметних компетентностей учнів в умовах змішаної системи навчання».
№ | Питання для обговорення | Відповідальний за підготовку | Форма узагальнення |
1 | Використання різних форм дистанційної комунікації між учасниками освітнього процесу (соціальних мереж, сайтів, блогів, відеозвʼязку тощо) в умовах змішаної системи навчання. | Вч.заруб.літ. Римарчук О. О., Білічук А. Т. | Презентація |
2 | Застосування інноваційних технологій та їх вплив на розвиток критичного, логічного та творчого мислення учнів. | Вч.історії Бабік Н. П. | Міні тренінг |
3 | Особливості використання тестових технологій як форми контролю знань та підготовки учнів до ДПА, ЗНО. https://www.slideshare.net/ssuser43fc4a/ss-75420975 http://timso.koippo.kr.ua/hmura9/testovi-tehnolohiji-navchannya-z-ukrajinskoji-movy-ta-literatury/ https://www.historyua.com/2018/07/27/testy-yak-zasib-perevirky-znan-shkolyariv/ | Вчит.укр.мови та літ.: Килюшик О. В., Шух Н. М., Романюк А. О | Практикум |
4 | Про результати контрольних зрізів знань за І семестр 2021-2022 н.р. та систему роботи щодо усунення прогалин у знаннях учнів. | Заст..дир.з НВР | Аналіз |
5 | Про результати перевірки зошитів із зарубіжної літератури: дотримання критеріїв оцінювання, єдиного орфографічного режиму.
| Римарчук О. О., Білічук А. Т | Аналіз |
6 | Презентація досвіду роботи вчителів, які атестуються. | Шмига Л. В., Килюшик О. В | Презентація порт фоліо |
| Робота між засіданнями |
|
|
1 | Розробити й систематизувати електронні дидактичні матеріали для проведення онлайн-уроків. | Вчителі-предметники | Дидактичні матеріали |
2 | Перевірити зошити з української мови та літератури в 5-11 кл.: дотримання орфографічного режиму, рівень виконання класних робіт та домашніх завдань. | Романюк А. О., Шух Н. М., Білічук А. Т, Килюшик О.В., Шмига Л. В | Аналіз |
3 | Провести відкриті уроки за графіком. | Вчителі-предметники | Аналіз |
4 | Провести Шевченківський тиждень. | Вчителі укр.мови та літ. | Звіт |
ЗАСІДАННЯ №4 березень 2022
Семінар-тренінг. «Формування життєвої компетентності школярів – ключ до успіху».
№ | Питання для обговорення | Відповідальний за підготовку | Форма узагальнення |
1 | Шляхи формування життєвих компетентностей учнів.
http://novosvit.pp.ua/sotsialno-psyholohichnyj-treninh-shkola-zhyttjevoji-kompetentnosti/
https://helpinformatik.com/?id=1213
http://samaykhukvalentina.blogspot.com/p/blog-page_36.html
| Вч.укр.мови та літ.: Білічук А. Т., Романюк А. О., Килюшик О. В., Шух Н. М., психолог | Презентація, тренінг |
2 | Формування громадянської компетентрності через інтерактивну взаємодію та в процесі проблемно-пошукової діяльності.
| Вч.історії : Бабік Н. П., Шмига Л. В. | Доповідь |
3 | Використання індивідуального підходу для формування життєвої компетентності учнів, які навчаються в інклюзивних класах.
https://naurok.com.ua/prezentaciya-inklyuzivna-osvita-krok-za-krokom-82463.html
| Члени МО, психолог | Обмін досвідом |
4 | Про підсумки роботи з обдарованими та здібними школярами. | Заст..дир.з НВР | Рейтинговий аналіз |
5 | Про підготовку та проведення ДПА в 9, 11 кл., ЗНО в 11 кл. | Заст..дир.з НВР | Рекомендації |
6 | Про стан ведення зошитів з української мови та літератури в 5-11 кл.: дотримання орфографічного режиму, рівень виконання класних робіт та домашніх завдань. | Шух Н. М., Білічук А. Т., | Аналіз |
| Робота між засіданнями |
|
|
1 | Організувати систему повторення навчального матеріалу з метою підготовки до річних контрольних робіт, ДПА, ЗНО. | Вчителі-предметники | Методичні рекомендації |
Провести контрольні роботи, ДПА. | Вчителі-предметники | Моніторинг | |
3 | Підготувати самоаналіз роботи, моніторинг навчальних досягнень учнів за рік. | Вчителі-предметники | Портфоліо ШМО |
ЗАСІДАННЯ №5 червень 2022
Творча студія. «Сім таємниць учительської майстерності» (про підсумки роботи МО за 2021-2022 н.р.)
№ | Питання для обговорення | Відповідальний за підготовку | Форма узагальнення |
1 | Звіти вчителів про підсумки роботи за 2021-2022 н.р. | Вчителі-предметники | Самоаналіз роботи |
2 | Про стан виконання навчальних планів і програм. | Вчителі-предметники | Аналіз |
3 | Аналіз результатів адміністративних контрольних зрізів. | Заст..дир.з НВР | Аналіз |
4 | Про моніторингове дослідження навчальних досягнень учнів у 2021-2022 н.р.
| Голова МО | Моніторинг |
Примітка. Сім таємниць – кількість членів МО.
Орієнтовна схема самоаналізу уроку
1. Чи відповідає мій урок програмі?
2. Чи правильно мною були визначені і розв'язані на уроці навчальні, виховні і розвиваючі завдання?
3. Чи оптимально було визначено зміст уроку, чи відповідає він завданням?
4. Що було основним, найсуттєвішим на уроці? Чи зумів я акцентувати увагу учнів на його вивченні?
5. Чи вдало визначена структура уроку? Чи була організована на уроці робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів? Як здійснювались внутрішньопредметний і міжпредметний зв'язки?
6. Які методи і засоби навчання були використані на уроці? Чи були вдалими вибір і поєднання?
7. Які форми навчання (масові, групові, індивідуальні) домінували на уроці? Чи були вдалими їх вибір і поєднання?
8. Чи об'єктивно і відповідно до норм оцінені мною знання учнів?
9. Чи правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначалися обсяг і складність домашнього завдання? Чи було воно диференційованим?
10. Що було зайвим у моїй діяльності і в діях учнів?
Методичні рекомендації вчителю щодо самоаналізу уроку
В основних напрямках реформи загальноосвітньої та професійної шкіл зазначається, що людина повинна виховуватись у нас не просто носієм певної суми знань, а насамперед, як громадянин суспільства, з притаманними йому переконаннями, мораллю, інтересами, високою культурою праці і поведінки.
У школі урок надійно посів місце основної організаційної форми навчання, де реалізуються його глобальні мета, цілі й завдання — всебічного розвитку особистості, формування її інтелектуальних можливостей, здійснення виховання.
Урок можна вважати ефективним, якщо на ньому забезпечується оптимальний зв'язок усього комплексу навчально-виховних цілей, якщо увага і мислення учнів концентруються на основних, провідних ідеях і поняттях теми, що вивчається, пробуджуються і розвиваються навчальні процеси, формуються потреби учнів у знаннях.
Усі ці вимоги до сучасного уроку мотивовані науковою сучасною педагогікою. Але всі вони здійснені без творчого ставлення вчителя до організації навчання, без його майстерності. Майстерність учителя багато в чому залежить від уміння аналізувати свої та чужі помилки.
З точки зору оптимізації навчально-виховного процесу можна здійснювати самоаналіз за такою схемою:
1. Які види змісту освіти передбачені навчальним планом уроку.
2. Чи відповідали методи і прийоми навчання видам змісту і навчальному матеріалу.
3. Рівні досягнутого засвоєння знань.
4. Який рівень якості знань досягнуто.
5. Ступінь усвідомлення знань учнями.
6. Доцільність використання наочності і технічних засобів навчання.
7. Чи був на уроці необхідний емоційний клімат.
8. Чи була на уроці внутрішня логічна єдність.
9. Як реалізована виховна мета уроку.
Примітка:
зміст освіти складається з:
— наукових знань (факти, закони, теорії);
— прикладних знань;
— оцінювальних і методичних знань;
— логічних, історичних, філософських знань.
Рівні засвоєння знань:
- Рівень усвідомленого сприймання і запам'ятовування. Він проявляється у відтворенні засвоєного.
- Рівень застосування знань і вмінь за засвоєним зразком, тобто у знайомій ситуації.
- Рівень застосування знань і вмінь у новій ситуації. Тобто їх творче застосування.
Необхідно прагнути того, щоб учні досягни засвоєння основних знань і вмінь на третьому, тобто творчому рівні.
Учителям слід пам'ятати, що методи навчання не можуть бути поганими чи хорошими, сучасними чи застарілими, вони можуть лише відповідати тим цілям, для досягнення яких вони застосовувалися.
Самоаналіз уроку.
Формула ефективності уроку включає дві складові частини: ретельність підготовки і творчість ведення. В основі творчої праці учителя лежить передусім уміння аналізувати власну педагогічну діяльність на уроці: встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між умовами своєї педагогічної діяльності і засобами досягнення освітніх цілей, між педагогічними впливами на учня і їх наслідками, між способом своїх дій і кінцевим результатом уроку. Це дозволяє учителеві правильно сформулювати цілі і завдання власної діяльності та діяльності учнів, чітко спланувати і передбачити результати педагогічного процесу.
Сильним, досвідченим стає той педагог, який уміє аналізувати свою працю…
В. О. Сухомлинський
Наводимо один з варіантів алгоритму системного самоаналізу уроку.
1. Характеристика класу.
2.Структура міжособистих взаємин: лідери, аутсайдери; коло бажаного спілкування кожного учня, наявність груп, їх склад; взаємодія структур особистих взаємин і організаційної структури класу.
3.Недоліки біологічного розвитку учнів: дефекти зору, слуху; соматична (гр. soma — тіло) послабленість; особливості вищої нервової діяльності (надмірна загальмованість чи збудженість); патологічні відхилення.
4.Недоліки психічного розвитку: слабкий розвиток інтелектуальної сфери тих чи інших учнів; слабкий розвиток емоційної сфери окремих учнів; слабкий розвиток вольової сфери особистості.
5.Розвиток психічних властивостей; відсутність пізнавального інтересу, потреб у знаннях, установки на учіння; недоліки в ставленнях особистості до себе, учителя, сім’ї, товаришів, класу.
6.Недоліки в підготовці учнів класу: проблеми у фактичних знаннях і уміннях; прогалини в навичках навчальної праці; дефекти у звичках і культурі поведінки.
7.Недоліки дидактичних і виховних впливів школи.
8.Недоліки впливів сім’ї, ровесників, соціального середовища.
Звичайно, не обов’язково при кожному самоаналізі уроку давати таку детальну характеристику класу, в якому він проходив. Проте самоаналіз учителя завжди повинен орієнтуватися не лише на конкретний клас, а й на конкретного учня.
Зовнішні зв’язки уроку. Необхідно встановити місце і роль даного уроку в темі, що вивчається; характер зв’язку уроку з попередніми і наступними уроками.
Характеристика триєдиної цілі уроку з опорою на характеристику класу передбачає з’ясування таких питань: чого необхідно досягти в знаннях, уміннях і навичках; який
виховний вплив здійснити на учнів; які якості почати, продовжити, закінчити розвивати.
Характеристика задуму уроку (плану) спричиняє отримання відповідей на питання: що собою являє зміст навчального матеріалу, як його будуть засвоювати учні; які обрано методи навчання і форми організації навчально-пізнавальної діяльності; що з раніше вивченого необхідно повторити, актуалізувати; яку частину матеріалу учні можуть засвоїти самостійно, а яка потребує допомоги вчителя; що необхідно осмислити, а з чим лише ознайомитись; як закріпити нові знання; яким чином будуть досягнуті на уроці виховні і розвиваючі аспекти триєдиної цілі уроку.
Як був побудований урок, виходячи з його замислу?
Морфологічний аспект самоаналізу. Характеристика навчально-виховних моментів уроку (НВМ) і їх навчально-виховних завдань. Навчально-виховний момент є найменшою структуроутворюючою одиницею уроку, яка може ділитися лише в його межах. Навчально-виховний момент складається із взаємодії таких складових: завдання (навчання, розвитку, виховання) моменту , змісту навчального матеріалу (ЗМ), методів навчання (М), форм організації пізнавальної діяльності (Ф). У ході взаємодії цих компонентів утворюється результат моменту (РМ), а в ході взаємодії моментів — кінцевий результат уроку (КРУ).
Фактично навчально-виховним моментом є завдання вчителя, відповідні дії учнів, кінцевий результат. Практично урок з будь-якого предмета складається із НВМ.
При самоаналізі навчально-виховні моменти об’єднуються в етапи. З усіх НВМ виділяються ті, які найбільш позитивно чи негативно вплинули на хід уроку, формування кінцевого результату.
Структурний аспект самоаналізу. Детальний аналіз мікроструктури тих НВМ, які, на думку вчителів, найсильніше позитивно чи негативно вплинули на формування кінцевого результату уроку; аналіз відповідності завдань, змісту, методів, форм у межах цих НВМ; аналіз здійснюється через усі три аспекти завдання моменту. Якщо є час і можливість, то такому аналізу слід піддати всі навчально-виховні моменти уроку.
Функціональний аспект аналізу. На основі встановлених способів взаємодії змісту навчального матеріалу, методів навчання, форм організації навчально-пізнавальної діяльності учнів визначається механізм формування кінцевого результату уроку; відповідність структури уроку триєдиній його меті, задуму, можливостям учнів класу; уточнюються, як здійснення моделі уроку, дії учителя й учнів вплинули на КРУ (найбільш вдалі і не зовсім вдалі моменти); аналізується відповідність стилю взаємин учителя й учнів успішному формуванню кінцевого результату уроку.
Аспект оцінки КРУ(кінцевого результату урока): оцінка якості знань, умінь і навичок, одержаних учнями на уроці; визначення розриву між триєдиною ціллю і кінцевим результатом уроку; з’ясування причин цього розриву; оцінка досягнень розвиваючого і виховного аспекту триєдиної цілі; висновки і самооцінка уроку.
Системний підхід до самоаналізу уроку формує системне бачення його у вчителя, допомогаючи цим самим краще осмислити власну роботу.
Основні вимоги до самоаналізу: місце уроку, що розбирається, у системі уроків з досліджуваної темі, обґрунтування освітньої й виховної цілей уроку й виконання наміченого плану уроку, характеристика класу й мотивація відбору навчального матеріалу для даного уроку, психологічна й педагогічна оцінка системи навчальних завдань і вправ, виконаних учнями на уроці, оцінка розвитку самостійного мислення учнів на уроці. Мотивація вибору методів уроку, оцінка відповідності даних методів цілям і змісту уроку, виконанню поставлених завдань, задоволеність або незадоволеність учителем уроком (його окремими частинами); заходи, намічені вчителем щодо усунення недоліків, оцінка й обґрунтування досягнутих на уроці результатів. Самооцінка як одна з умов творчої праці вчителя.
Пам'ятка-алгоритм для самоаналізу уроку
1. Який був задум уроку й чому?
• Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попередніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки, теми, розділи? Як були враховані особливості уроку, його специфіка? Як був визначений тип уроку й чому?
• Які особливості учнів були враховані при підготовці до уроку й чому?
• Які завдання ставилися на уроці й вирішувалися й чому?
• Чому була вибрана саме така структура уроку?
• Обґрунтування ходу уроку, діяльність учителя й учнів. Чому був зроблений акцент саме на даному змісті, обраний саме такий зміст методів, засобів і форм навчання? Як здійснювався диференційований підхід до учнів на уроці? Як здійснювалося управління навчальною діяльністю школярів (стимулювання, організація, контроль, оцінка, робота над помилками й чому)?
• Які умови були створені для проведення уроку {навчально-матеріальні, психологічні, гігієнічні, естетичні). Як здійснювалася економія часу?
2. Чи були відхилення від цього плану в ході уроку, якщо так, то чому?
3. Чи вдалося вирішити на необхідному рівні поставлені завдання й уникнути при цьому перевантаження учнів? Самооцінка уроку.
4. Які причини невдач і недоліків проведеного уроку?
5. Які висновки з результатів уроку необхідно зробити на майбутнє?
Самоаналіз уроку
1. Яке місце даного уроку в темі, розділі, курсі; чи пов'язаний він із попередніми, на що в них опирається? Як цей урок працює на наступні уроки? У чому його специфіка?
2. Яка характеристика реальних навчальних можливостей учнів даного класу? Які особливості учнів були враховані мною при плануванні уроку? Чи опиралася на діагностику загальнонавчальних спеціальних умінь?
3. Які завдання я вирішую на уроці: а) загальноосвітні; б) виховні; в) розвиваючі? Чи була забезпечена їхня комплектність? Які завдання були для мене головними, стрижневими, як ураховано в завданнях особливості класу й окремих груп школярів?
4. Чому обрана структура уроку була раціональна для рішення цих завдань? Чи раціонально виділений час на опитування вивченого нового матеріалу, закріплення, розбору домашнього завдання (якщо урок комбінований)? Логічний зв'язок між різними етапами уроку.
5. На якому змісті (на яких поняттях, ідеях, положеннях, фактах) робиться головний акцент на уроці й чому? Чи виділений об'єкт міцного засвоєння, тобто із усього розказаного виділити головне ясно й чітко, щоб діти не загубилися в обсязі другорядного?
6. Яке сполучення форм навчання було обрано для розкриття нового матеріалу й чому? Чи необхідний диференційований підхід до учнів? Що покладено в основу диференціації? Що диференціювалося? Тільки обсяг, або тільки зміст, або ступінь допомоги, зробленої учнем, або все в сукупності?
8. Як був організований контроль за засвоєнням знань, умінь, навичок учнів? У яких формах і яких методах він здійснювався?
9.Як використано на уроці навчальний кабінет? Чи доцільно використано засоби навчання?
10.За рахунок чого на уроці підтримувалася психологічна атмосфера, у чому конкретно проявлялася культура спілкування із класом, групою? Поведінка у критичній ситуації? Як був реалізований виховний вплив особистості вчителя?